ѕ–≤ћј Ћ≤Ќ≈ј (ѕ≈–Ўј Ћ≤Ќ≤я або ѕ≈–≈ƒќ¬ј Ћ≤Ќ≤я)

 

Ћ≥ва терористична орган≥зац≥¤ в ≤тал≥њ, створена в листопад≥ 1976 р. групою актив≥ст≥в У„ервоних бригадФ, що залишили њх через певн≥ ≥деолог≥чн≥ розб≥жност≥.

≤нш≥ назви Ц п≥д час зд≥йсненн¤ акц≥й ѕЋ брала на себе в≥дпов≥дальн≥сть, використовуючи р≥зноман≥тн≥ назви, в≥рог≥дно прагнучи заплутати сл≥ди ≥ не дати пол≥ц≥њ змоги ви¤вити основне ¤дро орган≥зац≥њ. —еред назв згадувалис¤ : У«бройн≥ комун≥стичн≥ формуванн¤Ф, У«бройн≥ бригади пролетар≥атуФ, Уќсередки боротьби пролетар≥атуФ тощо. ††

Ћ≥дери Ц ‘абр≥ц≥о ƒжиањ, –оберто —андало, јлунн≥ та ≥нш≥. ќднак Їдиного кер≥вництва орган≥зац≥¤ не мала. —проба створити Узагальнонац≥ональне кер≥вництвоФ ѕЋ була зд≥йснена в березн≥ 1977 р., коли одне з угрупованнь у межах орган≥зац≥њ Ц УЅез перемир`¤Ф на нарад≥ у ‘лоренц≥њ за¤вила про те, що в крањн≥ фактично починаЇтьс¤ громад¤нська в≥йна.††

„исельн≥сть Ц в межах дек≥лькох сотень актив≥ст≥в, переважно представники студентства, ≥нтелигенц≥њ, роб≥тник≥в та р≥зних марг≥нал≥в. ќднак ѕЋ п≥дкреслювала, що вона вважаЇ саме пролетар≥ат головною соц≥альною базою Уреволюц≥йноњ боротьбиФ : Уроб≥тничий клас залишаЇтьс¤ центральним спр¤мовуючим загоном революц≥њ ≥ груба помилка вважати, що студенти та марг≥нали можуть зайн¤ти його м≥сцеФ. ѕри цьому ѕЋ в≥дкидала концепц≥ю про те, що головна роль в революц≥њ належить так званому Уновому пролетар≥атуФ.

≤деолог≥¤ Ц ѕЋ дость велику увагу прид≥л¤ла теоретичному обгрунтуванню своЇњ д≥¤льност≥, вважаючи це необх≥дним дл¤ усп≥ху : УЅез теор≥њ та ≥ без парт≥њ ми не т≥льки не зд≥йсним нашоњ революц≥њ, але ≥ не зможемо зробити св≥й внесок у св≥тову революц≥юФ. √оловною своЇю метою орган≥зац≥¤ вважала поваленн¤ правл¤чого режиму та захопленн¤ влади. « ц≥Їю метою передбачалос¤ створенн¤ роб≥тничих формувань, що мають поЇднувати пол≥тичну боротьбу з≥ збройною. Ћ≥дери ѕЋ вважали, що ≤тал≥¤ займаЇ важливе м≥сце в майбутн≥й св≥тов≥й революц≥њ : У«араз ≤тал≥¤ Ї крањною, в ¤к≥й об`Їктивно склалис¤ найб≥льш спри¤тлив≥ умови дл¤ революц≥њ, що можуть стати основою дл¤ св≥товоњ революц≥йноњ пожеж≥. ≤тал≥йський пролетар≥ат зобов`¤заний перед обличч¤м всього св≥ту перейти у наступ негайно : головне його завданн¤ Ц орган≥зац≥¤ та в≥йськов≥ тренуванн¤Ф. «а даними де¤ких досл≥дник≥в ѕЋ за своњми ≥де¤ми та тактикою боротьби займала середнЇ становище м≥ж У„еровоними бригадамиФ та У–об≥тничою автоном≥ЇюФ.

ƒ≥¤льн≥сть Ц тактика ѕЋ була обгрунтована њњ л≥дерами ≥ пов≥нстю сп≥впадала з ≥де¤ми Ум≥ськоњ громад¤нськоњ в≥йниФ : Ум≥ста мають стати некерованими центрами гн≥ву в≥дторгнутихФ. ѕри цьому завданн¤ Уроб≥тничих бригадФ визначалис¤ сл≥дуючим чином : Утероризувати класового ворога Ц в≥д христи¤нських демократ≥в до комун≥ст≥в, зд≥йснювати збройн≥ акц≥њ, наприклад, п≥дпали контор промисловц≥в, судити зрадник≥в, добувати зброю шл¤хом напад≥в на казарми ≥ склади, на окремих пол≥цейських, керувати площами, створювати передреволюц≥йн≥ ситуац≥њ, зокрема, парал≥зовувати увесь громадський транспорт, засоби масовоњ ≥нформац≥њФ.“акож ѕЋ вз¤ла курс на терор на виробництв≥, поЇднуючи його з масовими дестаб≥л≥зуючими д≥¤ми. ѕол≥тичн≥ вбивства орган≥зац≥¤ також вважала важливим фактором революц≥йноњ боротьби з режимом.

ѕЋ розробила свою ориг≥нальну концепц≥ю д≥¤льност≥, п≥ддавши критиц≥ тактику У„ервоних бригадФ, що опиралис¤ на мережу таЇмних сховищ. ќрган≥зац≥¤ закликала поЇднувати легальну д≥¤льнсть своњх член≥в в повс¤кденному житт≥ з глибокою консп≥рац≥Їю п≥д час п≥дготовки своњх збройних акц≥й : У“аЇмна база Ц вкрай ненад≥йне сховище. ћи вважаЇмо стратег≥чною помилкою створенн¤ глибо законсп≥рованих баз. Ћише умови нап≥вп≥дп≥лл¤ створюють можливост≥ усп≥шноњ боротьби, гарантуют, хай ≥ не на 100 в≥дсотк≥в, безпеку актив≥ст≥в. ¬ умова нап≥вп≥дп≥лл¤ можно вир≥шувати ус≥ завданн¤. Ќап≥вп≥дп≥лл¤ Ц не т≥льки в≥рне пол≥тичне р≥шенн¤ на передреволюц≥йному етап≥, але ≥ Їдино можливий шл¤х в≥йськовоњ орган≥зац≥њФ.

ѕерша акц≥¤ ѕЋ була зд≥йснена 29. ’≤. 1976 р. Ц 5 боЇвик≥в орган≥зац≥њ напали на адм≥н≥страц≥йний оф≥с компан≥њ У‘≥атФ, викравши певну суму грошей та документац≥ю. ÷е допомогло груп≥ отримати кошти дл¤ закуп≥вл¤ зброњ ≥ п≥дготовки б≥льш масштабних акц≥й. Ќа 70 найб≥льших п≥дприЇмств ≤тал≥њ було в≥дправлено своњх законсп≥рованих агент≥в, що мали готувати вилазки та диверс≥њ, вбивства п≥дприЇмц≥в, що оголошувалис¤ Уворогами пролетар≥атуФ за те, що спри¤ли зв≥льненн¤м роб≥тник≥в.

ѕочатковий етап д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ супроводжувавс¤ переважно терором на п≥дприЇмствах (знищенн¤ обладнн¤), в магазинах та проти пол≥цейських казарм. ќднак поступово переважаючою формою д≥¤льност≥ стали пол≥тичн≥ вбивства та захопленн¤ заручник≥в.

Ќайб≥льш≥ теракти :

1.      1976-1981 рр. Ц зд≥йснено 33 теракти проти представник≥в кер≥вництва ф≥рми У‘≥атФ, до ¤коњ у ѕЋ було найб≥льш УприхильнеФ в≥дношенн¤. ¬ 1976 р. один з л≥дер≥в ѕЋ јлунн≥ нав≥ть розробив Уплан ‘≥атФ, що передбачав сп≥впрацю орган≥зац≥њ з роб≥тниками п≥дприЇмства з метою протисто¤нн¤ роботодавц¤м, що порушують њх права.

2.      19. V. 1977 р. Ц вибух бомби в метро в ћ≥лан≥.

3.      Ћипень 1977 р. Ц п≥дпали на складах де¤ких великих п≥дприЇмств в ћ≥лан≥.

4.      11. ’. 1977 р. Ц вбивство в Ќеапол≥ професора судовоњ медицини јльфредо ѕаоелла.

5.       ≥нець 70-х рр. Ц захопленн¤ в заручники ≥нженера ф≥рми Уѕ≥релл≥Ф Ћорина. …ого було зв≥льнено лише тод≥, коли на завод≥ було в≥дновлено ус≥х зв≥льнених до цього роб≥тник≥в.

6.      1981 р. Ц захопленн¤ в заручники ≥нженера ф≥рми Ујльфа-–омеоФ —андручч≥ з вимогою припиненн¤ зв≥льнень роб≥тник≥в.

Ќа п≥ку своЇњ д≥¤льност≥ ѕЋ почала вибиватис¤ в л≥дери серед ≥нших ≥тал≥йських терористичних груп, перевершивши за своЇю активн≥стю нав≥ть У„ервон≥ бригадиФ. ќднак загальна криза л≥вих терорист≥в в ≤тал≥њ в к≥нц≥ 70-х рр. вплинула ≥ на ѕЋ. ¬елику роль в завданн≥ вир≥шального удару по орган≥зац≥њ в≥д≥грав арешт одного з њњ л≥дер≥в –. —андало. ¬≥н почав давати покази, в результат≥ чого було розкрито основний актив ѕЋ ≥ в 1980 р. було заарештовано бл. 200 њњ член≥в. «алишки були в ц≥лому нейтрал≥зован≥ в 1981 р. п≥сл¤ чого орган≥зац≥¤ себе майже не про¤вл¤ла. Ќа 1980 р. у в`¤зниц¤х ≤тал≥њ утримувалос¤ 114 боЇвик≥в ѕЋ (це складало майже 25% в≥д ус≥Їњ к≥лькост≥ ув`¤знених терорист≥в).

–айон д≥¤льност≥ Ц ѕЋ мала 4 головних ф≥л≥али, що окреслювали њњ найб≥льшу активн≥сть : в ћ≥лан≥, Ќеапол≥, ‘лоренц≥њ та “ур≥н≥.

‘≥нансуванн¤ Ц зд≥йснювалос¤ шл¤хом експрор≥ац≥й Ц напад≥в на банк≥вськ≥ установи та каси п≥дприЇмств. Ќа п≥ку д≥¤льност≥ скарбниц¤ ѕЋ складала 1,3 млрд. л≥р.  ожен боЇвик орган≥зац≥њ отримував спец≥альну грошову допомогу. «окрема, в 1978 р. воно складало 250 тис. л≥р, на початку 1979 Ц 300 тис., на к≥нець 1979 р. Ц 350 тис. ÷н св≥дчить про те, що активи орган≥зац≥њ в цей пер≥од поповнювалис¤ досить активно.

ќзброЇнн¤ Ц стр≥лецька збро¤, гранати, саморобн≥ вибухов≥ пристроњ.

¬нутр≥шн≥ контакти Ц п≥дтримувалис¤ з де¤кими кер≥вниками У„ервоних бригадФ, У–об≥тничоњ автоном≥њФ та ≥нших л≥вих екстрем≥стських груп. јле в ц≥лому ѕЋ розгл¤дала ≥нш≥ орган≥зац≥њ (в прешу чергу це стосувалос¤ У„ервоних бригадФ) в ¤кост≥ конкурент≥в в Уреволюц≥йн≥й боротьб≥Ф, критикувала њх непосл≥довн≥сть та Уне правильний курсФ.

 

Hosted by uCoz